Про проєкт Катерина
1. Мета
Загальна політична мета
Ознайомити широку аудиторію з українською історією, культурою та мовою. Боротися з браком освіти та знань, знищити багатовікову однобічну російську пропаганду, досягти розуміння та суспільної підтримки української нації, її народу, культури та глибоких зв’язків з іншими європейськими народами.
Метод
Забезпечити якісною інформацією про українську історію, культуру, народ та мову там, де її шукає вільний світ: у Вікіпедії, Вікімедіа Вікісховищі та Вікіданих, згідно з правилами та практиками, розробленими Фондом Вікімедіа. Безпосередньо уможливити поширення цієї інформації щонайменше шістьма мовами та створити сприятливі умови ще для десятка мов.
Чому «Проєкт Катерина»?
Запропонована назва є відсиланням до написаної Тарасом Шевченком олійними фарбами картини Катерина (1842) uk.wikipedia.org/wiki/Катерина_(картина_Шевченка). За зразком »Праєкту Фредріка» (див.en.wikipedia.org/wiki/Wikipedia:Projekt_Fredrika), ми запропонували обрати жіноче ім’я (оскільки в історії і так достатньо представників чоловічої статі). Ми також прямо пропонуємо написання ““Проєкт Катерина””, щоб підкреслити, що англійська мова є лише однією з багатьох мов, які підтримуються, і однією з тих, чия транскрипція найбільше відрізняється від оригінальної української мови.
2. Визначення проблеми
Загальне визначення проблеми
Навіть найбільш широко використовуваному джерелу нейтральної інформації - Вікіпедії - бракує об’єктивної картини репресованої української нації. Описи більшістю мов спотворені довготривалим впливом російських репресій за часів Російської імперії та радянських часів.
Приклад: Стаття »Україна» в шведській Вікіпедії
Загальна стаття шведської Вікіпедії про Україну Україна - можливо, найвпливовіший опис України шведською мовою - має сильний нахил в сторону російського пропагандистського опису України як “ледве живої держави”.
Вона має заголовок “Український націоналізм у 19-му і 20-му століттях”, не описуючи його, окрім того, що під час нього було вбито євреїв. Заголовок “Голод та індустріалізація” випадково торкається того, що “українська культура розквітла в 1920-х роках зі згоди більшовиків”, але не описує її. А “територія стала національною єдністю (що частково збігається з мовою, якою розмовляють на цій території) лише завдяки створенню недовговічної Української народної республіки (1918-21), а потім знову стає частиною Радянської республіки впродовж 20-го сторіччя”.
Що не згадується, так це опис націоналізму, проти чого він виступав, ким були українські автори та інші діячі в 1920-х роках.
А якщо заглибитися в історію, можна відзначити відсутність глибокого аналізу Полтавської битви, відсутність згадки про лояльність Мазепи, щодо якої й досі точаться суперечки.
Також немає згадки про антиукраїнське законодавство 1872 року https://uk.wikipedia.org/wiki/Емський_указ чи інші першопричини українського націоналізму.
3. Можливість
Усвідомлення проблеми
У той час як російська версія історії все ще є домінуючою за замовчуванням навіть у німецькому чи французькому сприйнятті історії, жорстока війна відкрила очі освіченій аудиторії: можливо, все ж таки встановлена істина не є правдою? Спостерігається бажання почути іншу історію.
Існує платформа для поширення цієї історії
Оскільки »українська версія історії» ґрунтується на науковій реальності, Вікіпедія є ідеальною платформою для її поширення. Вікіпедія є багатомовною, авторитетною та всюдисущою.
Платформа працює навіть зі штучним інтелектом
ChatGPT та інший сучасний штучний інтелект значною мірою покладаються на Вікіпедію та Вікідані. Це означає, що версія реальності, яка існує у Вікіпедії та Вікіданих, буде впливати на сприйняття суспільства протягом багатьох років.
Існують нові, хороші джерела
Лекції професора Єльського університету Тімоті Снайдера (осінь 2022 року) доступні у вигляді стенограми і є надзвичайно цитованими та високоосвіченими. Вони майже позбавлені російських упереджень і користуються великою довірою в очах усіх відповідних аудиторій.
4. Зміст
Люди
У Вікіпедії найбільш популярними є статті про людей, судячи з того, як часто їх читають. Тому важливо, щоб відповідні українські автори, музиканти, художники, науковці, філософи, політики, військові та інші видатні особистості мали хороші статті, гарні портрети чи фотографії, а також ретельні метадані у Вікіданих. Важливо також, щоб вони були зображені як українці, а їхні імена були правильно транслітеровані різними мовами (не лише англійською), включно із записаними посібниками з вимови.
Міста, регіони, місцевості
Місця - це ще одна категорія статей у Вікіпедії, яку часто читають. Існують хороші рекомендації щодо того, з чого має складатися хороша стаття.
Особливо важливим для українських місцин є правильна транслітерація з української мови на відповідну мову. Деякі мовні спільноти мають тверді погляди на традиції; наприклад, у шведській мові найвідомішими місцями з " встановленим" правописом, що відрізняється від чинних українсько-шведських правил транслітерації, є Крім (а не Крим), Києв (а не Київ), Одесса (а не Одеса) і Gammalsvenskby - Старошведське (оригінальна шведська назва). Більшість, якщо не всі інші назви, можуть передаватися за чинними українсько-шведськими правилами.
Українська історія та культура
Ключові статті про українську історію та культуру заслуговують на найбільшу увагу. Це стосується не лише текстового наповнення, але й мап, фотографій, інших ілюстрацій, посилань, категорій, навігаційних панелей та інших концепцій Вікіпедії, які формують загальне уявлення про українську націю у Вікіпедії.
5. Приклад для наслідування: Проєкт Фредріка
Шведська Фінляндія у Вікіпедії
Проект “Фредріка” був заснований у 2017 році з метою покращення представлення шведської Фінляндії та шведської мови у Фінляндії у Вікіпедії шведською та іншими мовами. Проєкт організовано через сторінку проєкту у Вікіпедії, наразі шведською, фінською, англійською, німецькою, французькою, російською, and естонською мовами (поки що не українською). Проєкт підтримується через зареєстровану асоціацію “Проєкт Фредріка” (див. https://projektfredrika.fi/).
Назва проєкту
Проєет названо на честь Фредрікі Рунеберга, уродженої Фредріки Тенґстрем, фінсько-шведської письменниці, журналістки та дружини національного поета Фінляндії Йохана Людвіґа Рунеберґа (сучасника Тараса Шевченка, який відіграв схожу роль у фінській культурі). Вона була піонером фінського історичного роману та однією з перших жінок-журналісток у Фінляндії.
Досягнення
-
підвищили контент Вікіпедії про регіон Нагу до рівня якості енциклопедії, опублікували видання у твердій обкладинці з понад 1200 статтями про Нагу
-
покращили кілька фінсько-шведських тем
-
те саме стосується Гельсінгфорс (Гельсінкі), Расеборг (Раасепорі), Інґо (Inkoo) та кількох інших менших міст.
-
порівняли матеріали Товариства шведської літератури у Фінляндії та інтегрували їх у Вікіпедію: дві енциклопедії з тисячами статей, цифровий історичний фотоархів з понад 20 000 зображень, повний список з понад 1000 публікацій.
-
понад 45000 редагувань вікіданих
-
тисячі редагувань Вікіпедії на 40 мовах
-
від десятків до сотень створених нових статей
6. Команда
Кай Арно, ініціатор Проєкту
Див. статтю у Вікіпедії (на англійській, німецькій, шведській, фінській мовах).
Фінсько-шведський ІТ-підприємець та колумніст. Колишній віце-президент спільноти MySQL в MySQL AB, Sun Microsystems і Oracle Corporation, співзасновник MariaDB Corporation Ab і нинішній генеральний директор MariaDB Foundation
Член правління Вікімедіа Фінляндії.
Написав понад 20 статей про Україну (https://kaj.arno.fi/ukraina/), більшість з яких з’явилися у найстарішій фінській газеті Åbo Underrättelser. Одна з них (про Львів 2018) була написана для Yle (“Finland’s BBC”) і перекладена (без дозволу) inosmi.ru наНазывайте его как хотите, Львив, Львов или Лемберг: в этом украинском городе меньшинства всегда жили бок о бок (має понад 50 коментарів та майже 50 000 прочитань).
Розмовляє п’ятьма мовами (шведською, німецькою, англійською, фінською, французькою) і читає ще п’ятьма (норвезькою, данською, італійською, іспанською, голландською). Має елементарні знання української мови (див. Youtube video https://www.youtube.com/watch?v=VarF_VVckEE – Ukrainian starting at minute 6:40 – Виступ: Українська мета – наша мета!).
Написав оригінальний код на Python для Fredrikas lupp (https://github.com/projekt-fredrika/Fredrikas-Lupp) і Voronoi (https://github.com/kajarnocom/voronoi), двох програм, що аналізують вміст Вікіпедії (друга з яких названа на честь Вороний Георгія Феодосійовича).
Олена Єфименко, керівник проєкту з української сторони
Олена Єфименко. Магістр економіки. Менеджер проєктів. З 2008 року засновник, власник та генеральний директор мережі ресторанів. Організатор «Фестивалю добра» Київ 2015. Закінчив однорічне навчання в Харківській школі архітектури. Володіє чотирма мовами. Зараз паралельно з навчанням на філософському факультеті Харківського державного університету імені Каразіна вивчає польську та шведську мови. Лена вивчає польську мову, як найближчу родичку української, невід’ємну частину української історії та одну з багатьох ланцюжків, що зв’язують Україну з рештою Європи. Волонтер. Має за ціль змінити уявлення європейців про Україну, її історію та культурну спадщину.
Роберт Сілен, технічний керівник проекту
Роберт Сілен працював з Каєм Арно на різних посадах протягом останніх десяти років. Він був частиною проєкту “Фредеріка” від самого початку з 2017 року. Його сторінка у Вікіпедії Robertsilen стоїть за більшістю редагувань, зроблених у рамках проєкту " Фредріка". Його підхід, заснований на діях, доповнює підхід Кая - і ця комбінація виявилася критично важливою для того, щоб вести розмову. Роберт вільно розмовляє трьома мовами і вивчає ще кілька. Він займається базовим редагуванням, програмуванням тощо, чого достатньо, щоб масштабувати будь-який вплив, який ми здійснюємо на дані чи теми, з якими працюємо.
7. Контакт
Електронна пошта: projektkateryna на gmail точка com
Проєкт Катерина зареєстрована як некомерційна асоціація у Фінляндії, ID 3384751-5. Дивіться подробиці на ytj.fi.